Приповісток 17

Ukrainian — Kulish (1905)

Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.

Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.

У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.

На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.

Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.

Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.

Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.

Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.

Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.

Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.

Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.

Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.

Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.

Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.

Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.

Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.

Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.

Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.

Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.

Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.

Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.

Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.

Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.

В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.

Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.

Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.

Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.

І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.

Приповісток

Відкрити інтерактивну читалку щоб змінювати переклади, налаштовувати шрифт і позначати вірші — або переглянути вірші за темами.

Біблійні цитати наведено за перекладом Ukrainian — Kulish (1905), що є суспільним надбанням.