Приповісток 12

1Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.

2Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.

3Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.

4Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.

5Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.

6Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.

7Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.

8О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.

9Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.

10Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.

11Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.

12Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.

13Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.

14Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.

15Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.

16Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.

17Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.

18Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.

19Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.

20Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.

21Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.

22Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.

23Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.

24Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.

25Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.

26Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.

27Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.

28На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.