Біблійні вірші про Гноблення

І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.

Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.

І обернувсь я, й побачив всяку пригнобу, що дїється під сонцем, і бачив сльози пригноблених, що нема їм утїшителя; а тут у руках гнобителїв — сила, за тих же нїхто не заступиться.

Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.

Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, — Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.

Задля насилля над нещасними, задля стогнання бідних встану тепер, — говорить Господь, обезпечу того, на кого розлютились.

Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче.

Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди, Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народї; щоб із удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.

Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.

Творить правосуддє пригнобленим, дає хлїба голодним. Господь вязнїв визволяє.

Так говорить Господь: Чинїте суд і справедливість, і рятуйте притїснених із потали в тїснителїв; не чинїте кривди чужинцеві, безбатченкові й удовицї, та не проливайте безвинньої крові на сьому займищі.

За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете.