Біблійні вірші про Любов у дії

Коли ж брат або сестра нагі будуть і жадні щоденної страви, а з вас хто скаже їм: Ідїть з миром, грійтесь і годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тїла; яка (з того) користь?

Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?

Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.

І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

Так само й віра, коли дїл не має, мертва сама по собі.

Любі, коли так Бог полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.

Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.

Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу.

Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.

Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся, і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;

І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).