Біблійні вірші про Найменші з цих

Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене; нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.

Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.

Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.

І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втерає нагороди своєї.

Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.

І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.

Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.

і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймає; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.

Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли? Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли? Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?

Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.

Коли ж брат або сестра нагі будуть і жадні щоденної страви, а з вас хто скаже їм: Ідїть з миром, грійтесь і годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тїла; яка (з того) користь?

Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?

Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.