Біблійні вірші про Жнива

Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.

Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.

Хто сїє з сльозами, той збере з піснями. Іде з плачом, несе сїмя сїяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.

І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.

Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.

Ще инший ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пішли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землї.

Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землї, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ раннїй і пізнїй.

Нехай би ж сїяли праведність, щоб могли жати ласку; розʼорюйте в собі новину; бо вже час, шукати Господа, щоб, коли він навідається, полив вас справедливостю.

Оце ж: хто сїє скупо, скупо й жати ме; а хто сїє в дарах, в дарах і жати ме.