Біблійні вірші про Добрий Пастир

Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.

Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.

Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною. І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.

Так бо говорить Господь Бог: Самий я відшукаю собі вівцї мої та й буду їх дозирати. Як вівчарь провіряє свою отару, коли вона була розбіглась, так і я провіряю вівцї мої, й приверну їх назад з усїх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.

Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків. Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.

Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.

Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.

Як пастирь, пасти ме він стадо своє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійні водити.

Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її? А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.

І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.