Біблійні вірші про Як далекий схід від заходу

Так, він ізнов змилосердиться над нами, зотре беззаконність нашу. Ти вкинеш у глибінь морську гріхи наші.

Я, я сам (з ласки) затираю проступки твої задля себе самого, та не памятаю гріхів твоїх.

Та ось — гіркість моя вийшла менї на добро; ти бо вирвав душу мою від ями погибельної, кинув позад себе гріхи мої.

Потім уже не будуть навчати одно одного, чи брат брата й казати: Познайте Господа; самі бо знати муть мене від найменшого до найбільшого, говорить Господь, бо я прощу провини їх і не згадувати му вже гріхів їх.

О, хто такий Бог, як ти, що гріхи прощаєш, і не памятаєш проступків останкові наслїддя твого? Нї, він не гнївається по віки, бо любить милосердуватись.

Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, — Господи, хто встоїть? Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.

Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше.‟