Псальма 73

1Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!

2А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.

3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.

4Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.

5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.

6Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.

7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.

8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.

9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.

10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.

11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?

12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.

13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,

14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.

15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.

16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.

17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.

18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.

19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.

20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.

21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,

22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.

23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.

24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.

25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.

26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.

27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.

28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.