Біблійні вірші про Молитва та Слово
Бог дав Своєму народові два великі способи спілкування з Ним: у Своєму Слові Він говорить до нас, а в молитві та хвалі ми говоримо до Нього. Твоє слово — світильник для моєї ноги і світло для моєї стежки. Ці вірші запалюють життя молитви, поклоніння та мудрості, почерпнутої з Писання.
Молитва
Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.
Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
Проводиреві хора: Псальма Давидова. Доки Господи, будеш мене все забувати? Доки будеш ховати лице твоє від мене?
Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому.
Ви ж, любі, найсьвятїщою вашою вірою будуйте ся, і в Духові сьвятому молїть ся,
Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна.
Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.
Поклоніння та хвала
Ввіходьте у ворота його з хвалою, у двори його з піснями похвальними! Хвалїть його, прославляйте імя його!
Прийдїте, поклонїмся йому богомільно, приклонїм колїна наші перед Господом, що сотворив нас!
Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
Слово Христове нехай вселяєть ся в вас, багате на всяку премудрість, навчаючи і наставляючи самих себе псальмами та гимнами, та піснями духовними, у благодатї сьпіваючи в серцю вашому Господеві.
Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
Псальма Давидова. Благослови, душе моя, Господа, і все внутро моє — сьвяте імя його!
Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть „овощ уст‟, що визнають імя Його.
Слово Боже
Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,
Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
Сю книгу закону повсячасно мусиш держати в устах і міркувати про неї день і ніч, щоб зважувати нею все, що в нїй визначено: тодї щаститись ме тобі у всїх задумах твоїх і будеш поступати розумно.
Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.
яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;
Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
Мудрість і розсудливість
Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.
Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.
Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.
І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
Головна се річ — мудрість: здобувай премудрість, і всїм, що маєш, набувай розуму.
Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.