Біблійні вірші про Любов — найбільший дар

Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

Над усїм же сим любов, котра єсть союз звершення,

Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся, не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою; все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

хто не любить, не пізнав Бога, бо Бог любов.

Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного. По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив.

Ми пізнали також, та й увірували в любов, котру має Бог до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, в Бозї пробуває, а Бог в ньому.

Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покриває множество гріхів.

Любов ближньому зла не робить; тим любов — сповненнє закону.

Ми любимо Його, бо Він перший любив нас.

Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а віра, любовю сильна.