Захарії 2

1І споглянув я знов і бачу: ось чоловік, і мав в руці міряльного шнура.

2Я спитав: Куди ти йдеш? а він сказав менї: Розміряти Ерусалим, щоб знати, який він завширшки й який завдовжки.

3Аж ось виступив ангел, що розмовляв ізо мною, другий же ангел вийшов вустрїч йому.

4І сказав той до його: Біжи й скажи сьому молодикові так: Одкрито стояти ме Ерусалим через множество людей і скоту в ньому.

5І сам я, говорить Господь, буду йому поломяним муром, і прославлю себе посеред його.

6Гей, гей! утікайте ж із півночньої вемлї, говорить Господь: Я бо вас порозвівав, нїби на всї чотири вітри, говорить Господь.

7Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської.

8Так бо говорить Господь сил небесних: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого.

9І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене.

10Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь.

11І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних.

12І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим.

13Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого.