1 Паралипоменон 16

1І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.

2А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.

3І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,

4І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, —

5Асафа — головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;

6А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.

7Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:

8Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;

9Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;

10Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;

11Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;

12Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;

13Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!

14Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.

15Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,

16Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,

17І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,

18Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.

19Іх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;

20І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;

21Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:

22Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.

23Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.

24Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;

25Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.

26Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.

27Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.

28Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;

29Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.

30Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.

31Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:

32Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.

33Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.

34Славіте Господа, бо його милость віковічна.

35І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!

36Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!

37Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.

38І Обед-Едома й братів його, — шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу — воротарями,

39А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,

40Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення — завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;

41А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.

42Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.

43І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.